Виховна година у 6 класі. Мета: поглибити знання учнів про трагедію століття – вибух на Чорнобильській АЕС; показати подвиг ліквідаторів; виховувати високі патріотичні почуття, відданість, мужність, шану до людей, які поклали своє життя заради майбутнього України.
ЧОРНОБИЛЬСЬКА ТРАГЕДІЯ
Весна в розмаї. Двадцять шосте квітня. Тривожна ніч. Здригнулася земля. Невинно вишні чарували цвітом, А вибух все навколо спопеляв. Дзвінок в пожежній. Швидко мчать машини. В четвертім вибух і прорвало дах. Відважні хлопці мужньо, безупинно У пекло йшли, забувши біль і страх. Вогненний стовп у небі - гриб кривавий. Смертельні хмари сколихнули світ. Вкриває дим будинки, сквери, трави. Біда навколо... То горить графіт. Смертельні ізотопи в хмарах диму Розносить вітер на поля, міста. Уран і стронцій (ізотоп незримий), Посіють на усій планеті жах. Вогонь потрібно погасити прудко, Бо поруч три реактори стоять. Водневий вибух може бути швидко. У Прип’яті прокинулись, не сплять. Прийшли на допомогу всі охочі, Не відчуваючи, не знаючи біди. Вогонь гасили довго: дні і ночі. На все життя залишились сліди. До лиха не були вони готові: Студенти, водії та шахтарі, Робітники і льотчики, й військові, Медсестри, санітари, лікарі. Лопатами граніт радіаційний Скидали хлопці... Мужній наш солдат! Німий потенціал інформаційний, Бо в Києві - колони і парад. Ще довго полум’я в Чорнобилі гасили. Мов бомба атомна зірвалась в мирні дні. Забрав Чорнобиль і здоров’я, й сили, І наслідки трагедії сумні. На все життя хвороб невиліковних... Захворюваність — рак і діабет.. Забруднені навколишні водойми, Поля заражені, ліси — це не секрет. Я вдячна людям тим, що врятували Усю планету в найскрутніший час. Ми перед ними всі заборгували. Скажу сьогодні просто, без прикрас.
* зі збірки поезій "Стежина до щастя"
Марія Яновська
تعليقات