Згідно з легендою, однієї суворої зими, дерева, змучені від лютого морозу, попросили допомоги у бога, і той спустив їм з неба вічнозелені кущі омели. Омела біла (лат. Viscum album) - вічнозелений кущик з родини омелових, який паразитує на гілках різних дерев - тополях, кленах, березах, липах, грушах, яблунях, дубах, соснах, смереках, ялиці, модрини та ін. Родова назва рослини походить від латинських viscum - пташиний клей, і albus - білий.
У англійців існує традиція, зустрічаючи Різдво, цілуватися під гіллям омели, щоб у Новому році було щастя. Почалося ж усе з друїдів, жерців древніх кельтів, які обожнювали омелу білу, яка росла на дубі, і вірили, що вона зцілює від будь-яких хвороб і всілякого зла. В давнину існувало повір'я, що насіння омели падає з небес на стрілах блискавок. А ще існував звичай - в дні зимового сонцестояння для примноження багатства в будинку, треба було викопати омелу і поцілувати її корінь.
Відбуваючі до Америки перші переселенці брали з собою омелу білу - як оберіг і лікарський засіб. Омела прийнялась на новому місці і тепер прикрашає в новорічні свята дома майже всіх американців, чиїми предками були англійці.
Існує більше 70 видів омели, але цілющою вважається саме омела біла. Дерев'янисті гілки омели довжиною до 1 метра утворюють кулястий кущ. Листя у омели шкірясте, до основи звужене. У березні-квітні на омелі розпускаються непримітні зеленувато-жовті квіточки. Плоди - білі ягодоподібні кульки, достигають у вересні-жовтні і залишаються на гілках до січня. Дозрілі ягоди починають просвічуватися. У клейкій м'якоті знаходиться велике насіння, схоже на овал.
Для лікарських цілей пізньої осені збирають молоді гілки з листям. Плоди омели отруйні, особливо вони небезпечні для дітей. Плодами омели люблять ласувати птахи, особливо дрозди. Після трапези пташки, забравшись вище, очищують дзьоби від насіння об гілки дерев. Клейке насіння прилипає до гілок і проростає. Так омела розмножується, і саме з цим пов'язане її латинське ім'я.
Comments